«Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів»

Урок № ____                                                                             Дата: __________________

План-конспект уроку біології на тему:

«Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів»

Мета: розкрити зміст наук, що вивчають життя; підвести до висновку, що біологія становить собою комплекс наук, який вивчає складну систему живої природи; розвивати інтерес учнів до вивчення біології; формувати вміння і навички роботи з таблицями та схемами; виховувати культуру спілкування; ознайомити учнів з основними методами дослідження біологічних об’єктів, оцінювати значення біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо); сприяти реалізації основних компетентності у природничих науках і технологіях.

Методи й методичні прийоми: розповідь, бесіда, пояснення, демонстрації таблиць, малюнків, біологічний диктант («вірю-не вірю»), самостійна робота з підручником, складання опорної таблиці, схеми, виконання тестових завдань, усне складання Т-схеми уроку.

Очікувані результати: учні називають науки, що вивчають життя, дають їм визначення; учні називають та характеризують методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент).

Обладнання та матеріали: малюнки, таблиці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ.

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

2.   Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.     «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю, «–» — не вірю.

1. До тварин належать як одноклітинні, так і багатоклітинні організми.

2. Серед бактерій є корисні і шкідливі для організму людини.

3. Рослини під час дихання поглинають вуглекислий газ.

4. Окрему групу грибів становлять дріжджі.

5. За зовнішнім виглядом стебла та його розмірами серед рослин розрізняють дерева, кущі і трав’янисті рослини.

6. Клітини бактерій мають ядро.

7. Клітини тварин не мають ядра.

8. Віруси відносять до царства Дроб’янки.

9. Ящірки і жаби належать до холоднокровних тварин.

10. Представники бактерій здатні жити в гарячих джерелах і в льодовиках.

11. Гриби, подібно до тварин, живляться готовими органічними речовинами.

12. Деякі бактерії рухаються за допомогою джгутика.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	+	-	+	+	-	-	-	+	+	+	+

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, якими шляхами вірус може потрапити до організму тварини, людини чи рослини?

Очікувані відповіді учнів:

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму людини чи тварини:

•   з їжею;

•   через кров;      

•   через дихальні шляхи;

•   через шкіру.

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму рослини:

•   через пошкоджені покриви;

•   через переносника (наприклад комаху).

2.2.     «Поміркуйте».

— Чому бактерії називають санітарами планети?

3.   Мотивація навчальної діяльності

Обговорення висловів відомих людей

— «Вивчення і спостереження природи призвело до виникнення науки» (Цицерон).

— «Життя без науки подібне до смерті» (Діонісій Катон).

— «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним» (Григорій Сковорода).

Слово вчителя

Науки виникають не самі по собі, не тому, що їх хтось вигадує просто «з інтересу». Будь-яка наука з’являється в результаті необхідності вирішення людством тих чи інших завдань, що постали в процесі його розвитку. Біологія не виняток, вона теж виникла у зв’язку з потребою вирішення дуже важливих для людей проблем. Однією з них завжди було більш глибоке осягнення процесів у живій природі, пов’язаних з отриманням харчових продуктів, тобто знання особливостей життя рослин і тварин, їх зміна під впливом людини, способів отримання надійного і все більш багатого врожаю.

Cьогодні науці відомо близько 1,5 млн видів тварин і близько 250 тис. видів рослин. Вивчення розмаїття рослин і тварин, особливостей їхньої будови та життєдіяльності має велике значення. Біологічні науки — база для розвитку рослинництва, тваринництва, медицини, біоніки, біотехнології. Наука — одна зі сфер людської діяльності, метою якої є вивчення і пізнання навколишнього світу. Для наукового пізнання потрібний вибір певних об’єктів дослідження, проблем і методів їх вивчення. Кожна наука має свої методи дослідження. Сьогодні на уроці ми розглянемо методи вивчення організмів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4.   Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1.Науки, що вивчають життя. (Розповідь учителя, бесіда, складання опорної схеми, самостійна робота учнів з підручником, заповнення таблиці.)

2.Методи вивчення організмів. (Бесіда, розповідь учителя, складання опорної схеми, самостійна робота учнів з підручником.)

Науки, що вивчають життя

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Використовуючи текст підручника, встановіть, що вивчають такі науки, як цитологія, фізіологія, генетика, палеонтологія.

Очікувані відповіді учнів:

— фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму;

— генетика — наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;

— палеонтологія — вивчає вимерлі організми;

— цитологія — вивчає клітини організмів.

Запитання до учнів:

— Пригадайте з курсу «Природознавство», що вивчає екологія.

Очікувана відповідь учнів:

Екологія вивчає зв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем.

Формулювання висновку:

Біологія являє собою комплекс наук, що вивчає складну систему живої природи.

Заповнення таблиці за зразком

Назва науки	Що вивчає наука
Екологія	Взаємодію живих організмів, їхніх угруповань між собою, а також із умовами навколишнього середовища
Мікологія

Методи вивчення організмів

Розповідь учителя

Уся історія розвитку біології наочно свідчить про те, що вона визначалася розробкою і застосуванням нових методів дослідження.

Бесіда

— Пригадайте з курсу природознавства, які методи використовують для вивчення природи.

Очікувана відповідь учнів:

Основні методи дослідження природи — спостереження, вимірювання, експеримент (або дослід).

— Як правильно використовувати методи вивчення природи?

Очікувана відповідь учнів:

Перш ніж використати будь-який метод вивчення природи, потрібно визначити його мету, тобто дати відповідь на запитання: для чого я це роблю? Потім слід визначити, які дії виконуватимуться для вивчення явища чи тіла природи, тобто відповісти на запитання: що і як я роблю? Для цього потрібно записувати, що вивчається, у яких умовах це відбувається, які прилади використовуються. Отримані результати необхідно описати і зробити висновок.

— Чи можна ці методи використати для вивчення організмів? (Так.)

Розповідь учителя

Основними методами дослідження, що використовуються в біологічних науках, є:

•          описовий;

•          спостереження;

•          порівняльний;

•          експериментальний.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, який з методів дослідження живої природи був застосований людством найдавніше? (Спостереження.)

— Про що можна дізнатися завдяки спостереженню?

Очікувана відповідь учнів:

Людина певний час спостерігає за якимось живим організмом, а потім на основі побаченого робить висновки. Наприклад, у результаті багаторазових спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода. Насіння спочатку набухає, поглинаючи воду, а потім проростає. Отже, без води насіння не проросте.

Самостійна роботу учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Використовуючи матеріал підручника, дати відповіді на запитання:

1.         Основою яких наук є метод спостереження?

2.         З якою метою він використовується?

Очікувані відповіді учнів:

Метод спостереження є основою морфологічних наук. Він використовується як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного втручання в його процеси життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.

Розповідь учителя

На спостереженні ґрунтується описовий метод, що дає можливість аналізувати й описувати особливості біологічних систем. Щоб з’ясувати сутність того чи іншого біологічного явища, необхідно зібрати фактичний матеріал та описати його. Збирання й опис фактів були основним методом дослідження в ранній період розвитку біології (практично до XVIII ст. біологи в основному займалися описом тварин і рослин, робили спроби первинної систематизації накопиченого матеріалу), проте він не втратив свого значення й дотепер, набувши поширення в зоології, ботаніці, екології та інших біологічних науках.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, за допомогою якого методу можна виявити спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів?

Очікувана відповідь учнів:

Спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів можна виявити порівняльним методом.

Розповідь учителя

Порівняльний метод дозволив виявляти подібності і відмінності між організмами та їх частинами і став застосовуватися в XVII ст. Використання порівняльного методу дозволило отримати дані, необхідні для систематизації рослин і тварин. У XIX ст. він був використаний при розробці клітинної теорії. У наш час порівняльний метод також широко застосовується в різних біологічних науках. Проте якби в біології використовувалися лише описовий і порівняльний методи, то вона так і залишилася б у рамках теоретичної науки.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що називають експериментом.

Очікувана відповідь учнів:

Експериментом називають вивчення тіл і явищ природи в спеціально створених умовах.

Розповідь учителя

Дійсно, експериментальний метод використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих чи інших факторів на об’єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і в лабораторних.

Складання опорної схеми

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, де проводяться польові й лабораторні експерименти?

Очікувана відповідь учнів:

Польові експерименти здійснюють у природних умовах: на експериментальних ділянках вивчають дію певних речовин на ріст рослин, випробовують заходи боротьби зі шкідниками, досліджують вплив господарської діяльності людини на природні екосистеми тощо. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях — лабораторіях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких дослідники розводять штучно та утримують.

— Пригадайте, які експерименти ви проводили у 5-му класі під час вивчення природознавства? З якою метою ви їх здійснювали?

Очікувана відповідь учнів:

Ми вирішили дізнатися, при якій температурі проростає насіння пшениці та кукурудзи. Для цього взяли два ящики із ґрунтом й висіяли насіння цих культур. Один з ящиків поставили в холодильник, де температура була 2–3°С, а інший залишили в кімнаті при температурі 18–20 С. Далі спостерігали за появою сходів. Виявляється, що в холодному місці з’являються тільки сходи пшениці, а в теплому — сходи і пшениці, і кукурудзи. У цьому разі можна зробити висновок про те, що для проростання насіння кукурудзи потрібна вища температура, ніж для проростання пшениці. Ці знання ми отримали за допомогою експерименту.

5.   Узагальнення та систематизація знань

Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1.         Наука, яка вивчає вимерлі організми та намагається реконструювати за знайденими рештками їхній зовнішній вигляд,— це:

А палеонтологія                                      В археологія

Б морфологія                                           Г фізіологія

2.         Наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів,— це:

А ліхенологія                                           В бріологія

Б альгологія                                             Г мікологія

3.         Наука, яка досліджує спадковість і мінливість організмів,— це:

А анатомія                                                В генетика

Б екологія                                                Г систематика

4.         Наука про різноманітність живих організмів, завданням якої є опис і впорядкування існуючих видів, їх розподіл,— це:

А мікробіологія                                       В палеонтологія

Б систематика                                         Г екологія

5.         Анатомія вивчає:

А поширення тварин і рослин               В будову організмів

Б життєві функції організмів                 Г зв’язки організмів з навколишнім середовищем

Відповіді: 1 — А, 2 — Г, 3 — В, 4 — Б, 5 — В.

6.   Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

Я знав	Я дізнався

7.   Домашнє завдання

7.1.     Завдання для всього класу.

Підручник: прочит. §3, §4.

Зошит: робочий конспект – вивч., друкований зошит: с. _____, №№ ________.

7.2.     Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати короткі повідомлення на теми:

«Внесок у вивчення клітини:

— Роберта Гука;

— Антоні Левенгука;

— Роберта Броуна;

— Теодора Шванна і Матіаса Шлейдена